Великобританія відома своєю погодою. Найчастіше тут завжди похмура, волога та помірковано прохолодна. Не оминула ця асоціація і місто Манчестер. Це одне з найбільш динамічних та історичних міст країни, яке дуже давно асоціюється з дощовими днями. Але, варто відзначити, хоча Манчестер справді такий, насправді його клімат набагато складніший, ніж просто мряка та вогкість. Ба більше, саме клімат міста відіграв значну роль у формуванні його історії, промисловості та навіть культури. Можна сказати, що клімат вплинув абсолютно на все.
Який насправді клімат у Манчестері і як він змінюється в умовах глобальних кліматичних змін, далі на manchestername.com.
Помірний морський клімат
Клімат Манчестера відноситься до помірного морського клімату, що типово для більшості Великобританії. Це означає, що в місті м’яке літо, прохолодна зима та відносно високий рівень опадів цілий рік.
Зима (грудень – лютий) найчастіше холодна, але рідко екстремальна. Середня температура коливається від 1°C до 7°C. Снігопади рідкісні, але трапляються іноді. Літо (червень – серпень) досить тепле, але не надмірно спекотне. Середня температура коливається від 13°C до 20°C), хоча періодичні хвилі тепла можуть підіймати температуру вище 30°C. При цьому весна та осінь приносять у місто коливання температури та непередбачувану погоду. Це можуть бути як і сонячні дні, так і безперервні зливи та навіть морозні ранки.
Чи правда, що Манчестер найдощовитіше місто у Великій Британії?
Багато хто називає Манчестер одним із найдощовитіших міст Великобританії. Варто зазначити, що ця фраза є перебільшенням. Насправді за кількістю опадів Манчестер поступається таким містам, як Лідс, Бредфорд, Глазго і Кардіфф.
У місті щорічно випадає близько 850-1000 мм опадів, що насправді менше, ніж у таких містах, як Глазго чи Кардіфф. При цьому, дощ, як правило, мряка, а не сильна злива. Найдощовіші місяці зазвичай з жовтня по січень, а найсухіший період, як правило, припадає на квітень і травень.
Однією з причин дощової репутації Манчестера є його часті хмарні та похмурі дні. Навіть коли не дощ, небо часто залишається сірим, що сприяє сприйняттю постійної сирої погоди.
Чому Манчестер мокрий та похмурий?
Клімат Манчестера багато в чому залежить від його географії. Місто розташоване у чашоподібній долині, оточеній Пеннінськими пагорбами на сході та Чеширською рівниною на заході. Ці географічні особливості створюють ефект дощової тіні. Тобто вологе повітря з Атлантики переноситься вглиб країни переважними західними вітрами. Коли повітря досягає Пеннінських гір, воно підіймається, охолоджується та виділяє вологу у вигляді опадів. До того часу, як повітря проходить над Манчестером, він уже втрачає більшу частину своєї вологи, але до міста також доходять зливи, оскільки хмари, що залишилися, розпадаються. Хоча Пеннінські гори приносять дощі, вони також забезпечують певний захист від екстремальних погодних умов. Манчестер рідко зазнає ураганів, сильних штормів або сильного холоду.
Клімат та промисловість Манчестера
Слід зазначити, що саме клімат відіграв важливу роль формуванні Манчестера як промислового центру країни. Зокрема, високий рівень вологості у місті ідеально підходив для прядіння бавовни, оскільки він не дозволяв бавовняним волокнам ставати надто сухими та ламкими. Це зробило Манчестер ідеальним місцем для текстильних фабрик, за що в 19 столітті місто отримало прізвисько “Коттонополіс” та статус “Першого промислового міста у світі”.
Крім цього, стрімка урбанізація Манчестера у 19 столітті призвела до помітного збільшення ризику сильних злив для міста. У міру його розширення багато ділянок місцевих річок були заховані в труби, звузилися або випрямлялися, щоб звільнити місце для будівель і доріг, що порушило їхню природну течію. Забруднення водойм призвело до засмічень, знижуючи здатність річок справлятися з опадами. Крім того, щільна забудова без продуманої дренажної системи заважала дощовій воді вбиратися у ґрунт. В результаті Манчестер і сусідній Солфорд не раз страждали від руйнівних повеней, особливо у 1852, 1866 та 1872 роках, що наголосило на необхідності більш ефективного міського планування, захисту річок від забруднення та створення сучасної дренажної інфраструктури.
Дощ як рушійна сила прогресу
Як відомо кожному шанувальнику Манчестера, що поважає себе, крім парасольки, ще одним незамінним атрибутом для виживання в дощовому місті є дощовик. Завдяки розвиненій текстильній промисловості та частим опадам, Манчестер відіграв ключову роль у створенні водонепроникних тканин.
У 1823 році вчений з Глазго Чарльз Макінтош запатентував новий метод виготовлення непромокального матеріалу, розміщуючи шар розм’якшеної гуми між двома шматками тканини. Незабаром він об’єднався з манчестерськими бавовнорядниками – братами Брілі, і спільно вони налагодили виробництво прогумованої тканини, а також легендарного плаща макінтош на фабриці на Кембридж-стріт. Однак перші версії цих пальт залишали бажати кращого: вони були важкими, випромінювали неприємний запах і не пропускали повітря, через що власники сильно потіли, що дещо знижувало їхню ефективність. Але все змінилося в 1840-х роках, коли компанія впровадила технологію вулканізації, значно покращивши якість матеріалу та зробивши макінтоші популярними.
Зміни клімату у Манчестері
Як велике промислове місто, Манчестер вплинув на навколишнє середовище, що, своєю чергою, сприяло змінам клімату. Зокрема, за минулі десятиліття у місті спостерігається підвищення температури. Спекотних літніх днів побільшало, а температура повітря все частіше почала перевищувати позначку 30°C.
Крім того, якщо раніше Манчестер славився як місто дощів, то у 21 столітті їхня інтенсивність у рази збільшилася через зміни клімату. Крім того, вітер і шторми стали також сильнішими, що часто призводить до повеней у деяких районах міста.
Як і раніше, місто залишається одним із найпохмуріших і дощових міст Великобританії, яке також відчуває на собі всі тяготи змін клімату. Але, варто зазначити, що міська влада та благодійні організації борються з цією проблемою шляхом реалізації екологічних ініціатив. Зокрема, у 21 столітті у Манчестері активно просувають ініціативи в галузі сталого розвитку, включаючи проєкти з відновлюваних джерел енергії та екологічний транспорт. Діють різні проєкти з відновлення міського середовища та кампанії з посадки дерев, які покращують біорізноманіття та поглинають викиди вуглецю. Крім того, створення більшої кількості зелених зон та постійна модернізація дренажної системи сприяє уникненню повеней у Манчестері. Також місто взяло на себе зобов’язання стати вуглецево-нейтральним до 2038 року, інвестуючи великі кошти в чисту енергію, громадський транспорт та екологічну інфраструктуру.
Клімат Манчестера є визначальною рисою міста, але це далеко не лише нескінченні дощі. Помірні температури, стійкі опади та унікальна географія відіграли вирішальну роль у формуванні його історії, промисловості та культури.
Хоча зміна клімату і створює нові проблеми, місто адаптується за допомогою ініціатив щодо забезпечення стійкості та зобов’язань щодо зниження свого впливу на довкілля.