Траффорд-парк вважається першим у світі індустріальним парком. Також він впродовж багатьох років залишається найбільшим в Європі. Розташований Траффорд-парк приблизно за 4,6 милі (7,4 кілометри) на південний захід від центру Манчестера. Ця промислова зона розкинулася на південній стороні Манчестерського судноплавного каналу.
До початку бурхливої промислової революції це був красивий парк, де бродили олені. Він належав родині Траффорд. Однак у 1896 році цю територію придбав фінансист Ернест Терах Гулі, який і вирішив перетворити придбану землю на перший у світі індустріальний парк. Що ж було далі – дізнавайтеся на сайті manchestername.com.
Дещо про індустріальні парки
Перш ніж детальніше познайомимося з історією Траффорд-парку, з’ясуємо, що ж таке ці індустріальні парки. Це територія відведена для промислового розвитку. Як правило, індустріальні парки мають підготовлену інженерно-транспортну інфраструктуру та розташовуються на окраїнах міст.
Перші індустріальні парки почали з’являтися в Західній Європі та США наприкінці XIX-на початку XX століть. Найпершим з’явився Траффорд-парк поблизу Манчестера. А в США перший індустріальний парк з’явився біля Чикаго у 1907 році.
Індустріалізація Траффорд-парку
До промислової революції Траффорд-парк був красивою місциною з луками, пасовищами, алеєю, декоративним озером, а також маєтком. Садиба разом із земельним володінням площею 1183 акри (479 га) з XIII століття належала родині де Траффорд.
Рід де Траффордів є одним із найдавніших в Англії. Свого часу родина була одним із найбільших землевласників у Стретфорді.
До промислової революції на території Траффорд-парку розводили оленів. Ці красиві та граційні тварини вільно бродили величезною територією навколо маєтку Траффордів.
Варто зазначити, що сім’я де Траффордів була противниками побудови Манчестерського судноплавного каналу, який з’явився у 1893 році. Багаті землевласники вважали, що через канал брудна вода наблизиться до їх резиденції та й взагалі зробить територію навколо маєтку непридатною для життя.
Однак після запуску судноплавства по Манчестерському каналу стало зрозуміло, що територія Траффорд-парку ідеально підійде для розвитку промисловості.
У травні 1896 році Гемфрі Френсіс де Траффорд виставив на продаж Траффорд-парк площею 479 га. І поки Manchester Corporation узгоджувала умови з представником роду де Траффордів, знайшовся чоловік, який досить швидко зумів стати новим власником парку. Ним виявився Ернест Терах Гулі – фінансист з сумнівною репутацією, який неодноразово був звинувачений у шахрайстві. Гулі придбав Траффорд-парк за 360 тисяч фунтів стерлінгів.
Перетворення колишнього парку Траффордів у промислову зону розпочалося практично одразу після того, як його придбав Гулі. У 1898 році тут з’явилася Манчестерська патентна паливна компанія. Згодом на території парку розпочали свою діяльність і інші фірми: Trafford Brick Company, JW Southern & Co, James Gresham, WT Glovers & Co. Крім цього, було збудовано електростанцію.
У 1899 році на території Траффорд-парку запрацювала провідна американська електротехнічна і ядерноенергетична компанія Westinghouse Electric Corporation. Тут вона створила дочірню британську компанію під назвою British Westinghouse.
Ще однією великою американською компанією, яка функціонувала на території манчестерського Траффорд-парку, була всесвітньо відома Ford Motor Company. На території даної промислової зони вона відкрила складальний завод.
Загалом, станом на 1915 рік на території Траффорд-парку працювало 100 американських компаній, а в 1933 році – понад 200. Крім американських фірм, працювали тут, звичайно, й британські: The Co-operative Group, Kilverts, Liverpool Warehousing Company та Lancashire Dynamo & Crypto Ltd.
Станом на 1903 рік, у промисловій зоні працювало 6 тис. людей, згодом ця цифра зросла до 24 тис. осіб. А напередодні Другої світової війни індустріальний парк забезпечував роботою близько 50 тис. працівників.
До речі, щодо оленів, які мешкали на території Траффорд-парку. Спочатку тварини продовжували вільно бродити територією парку, попри появу перших промислових підприємств. Однак згодом їх присутність на території індустріального парку визнали недоречною. На жаль, оленів вбили – останнього з них у 1900 році.
У період світових війн
Під час Першої та Другої світових воєн промисловість індустріального парку працювала на військові потреби Великої Британії. Зокрема, під час Першої світової війни парк використовували для виробництва боєприпасів, хімікатів та інших матеріалів.
А під час Другої світової війни потужності Траффорд-парку були спрямовані на виробництво військової техніки, зокрема, бомбардувальників та винищувачів, а також двигунів до них. Інша частина компаній виготовляла підшипники, боєприпаси, гусениці для танків, переносні мости, а також пеніцилін у великих кількостях.
Оскільки Траффорд-парк в роки Другої світової війни працював на військовий комплекс Великої Британії, він був ласою ціллю для повітряних сил нацистської Німеччини. Індустріальний парк неодноразово піддавався бомбардуванням, особливо під час так званого Манчестерського бліцу у грудні 1940 року.
Занепад та відновлення
У 1960-х роках компанії та заводи в Траффорд-парку почали поступово закриватися та переїжджати в інші місця. Тисячі працівників втратили свої робочі місця. Очевидно, що на індустріальний парк попереду чекали роки занепаду.
Намагаючись відродити промисловість в Траффорд-парку у серпні 1981 року уряд Великої Британії оголосив парк зоною підприємницької діяльності. Основна мета полягала в тому, аби впродовж наступних 10 років створити 7 тисяч нових робочих місць. Однак цей план провалився і до 1986 року вдалося створити лише 2,5 тисячі робочих місць.
Тому через рік у 1987 було створено Корпорацію міського розвитку Траффорд-парку. Їй доручили завдання відновити раніше процвітаючий індустріальний парк. І, варто зазначити, що Корпорації це вдалося. Уже в найближчі роки Корпорація залучила інвестиції та привабила сотні компаній. На межі століть тут працювало понад 1400 фірм, які забезпечували роботою 35 тисяч осіб.
Станом на початок XXI століття Траффорд-парк залишався найбільшою промисловою зоною Європи. У цьому регіоні працювали такі відомі компанії, як Amazon UK, DHL Parcel, Unilever Foods і Procter & Gamble. А ще величезна кількість оптових та роздрібних магазинів, компанії, які надавали логістичні і транспортні послуги та підприємства з переробки та утилізації відходів.
На території Траффорд-парку свого часу також з’явилися визначні пам’ятники, які викликали інтерес у мандрівників. Зокрема, найвідомішою з них є Північний Імперський військовий музей, який був відкритий у 2002 році.
Ще однією визначною пам’яткою є домашній стадіон футбольного клубу «Манчестер Юнайтед» Олд-Траффорд. Він розташований на південь від вищезгаданого музею та може вміщувати 76 тисяч осіб на своїх трибунах.
Дістатися до Траффорд-парку доволі просто. З центру Манчестера до індустріального парку можна потрапити на автобусі, трамваї чи таксі. У 2020 році була прокладено залізничну колію Metrolink, яка з’єднала центр Манчестера з Trafford Center.
Дістатися до Траффорд-парку можна навіть власними ногами через два пішохідні мости, які перетинають Манчестерський судноплавний канал.
І хоч Траффорд-парк не гарантує багато видовищ своїм відвідувачам, все ж він вартий того, щоб його побачити. І не просто побачити, а доторкнутися до невід’ємної частини славного промислового минулого Манчестера.