Манчестер – це не тільки про індустріальну спадщину. Місто також багате на зелені насадження, які протягом багатьох десятиліть відігравали ключову роль в екологічному відродженні міста. У 21 столітті у Манчестері розташовано десяток парків, які мають багату історію, але у цій статті ми з вами поговоримо про екологічну спадщину міського парку “Alexandra”. Він був названий на честь принцеси Олександри і був спроєктований як частина вікторіанської спадщини щодо забезпечення населення міста рекреаційними просторами. Дизайн нового парку мав на увазі відхід від жорстких вікторіанських планувань, натомість включивши широкі доріжки та просторі відкриті майданчики. Цей інноваційний підхід створив універсальний простір, поєднуючи сади, спортивні майданчики та променади. Далі на manchestername.com.
Як створювали парк “Alexandra”?
Історія парку “Alexandra” бере свій початок у другій половині 19 століття. Зокрема, зелена зона була урочисто відкрита у 1870 році тодішнім мером Манчестера та названа на честь принцеси Олександри. Парк був створений коштом фінансування, яке здійснювали громадські пожертви. Тому для місцевих жителів це місце було не просто зеленою зоною та місцем для відпочинку, а справжньою “народною власністю”.
Парк “Alexandra” розташовувався на межі двох районів – “Whalley Range” та “Moss Side”. Займав площу в 60 акрів і вже протягом багатьох десятків років є улюбленим місцем для усамітнення з природою та активного часу проведення серед місцевих жителів Манчестера. Цей історичний парк, який вважається національним надбанням, внесений до реєстру англійської спадщини парків та садів.
Розробка проєкту
Парк був розроблений лондонським ландшафтним архітектором Олександром Гордоном Геннеллом, який виграв конкурс паркових проєктів у 1868 році. Замість суворих геометричних форм, характерних для вікторіанської епохи, Геннелл застосував у своєму проєкті плавні вигини паркових доріжок, створюючи навколо овальних зон простору для відпочинку та спорту. На цей проєкт архітектора надихнула східна естетика, а також виняткові особливості цієї місцевості у Манчестері. Геннеллу по-справжньому вдалося створити унікальний та інноваційний парк для того часу.
Проєкт парку “Alexandra” включав значні споруди, такі як “Chorlton Lodge”, спроєктований Альфредом Дарбігайром у 1868-1869 роках. Крім відпочинку на озері Серпентайн, парк спочатку включав окремі гімнастичні зали для чоловіків і жінок, майданчик для крикету, а також “Lime Walk” та “Terrace” для прогулянок. У 1871 році у парку було відкрито перший у Манчестері втоплений боулінг.
Також через деякий час після відкриття парку додали нові елементи: на південному овалі з’явилася естрада для оркестру, а на північному – флагшток. Також було встановлено буфетні кімнати та шестикутні навіси для зручності відвідувачів.
До кінця 19 століття парк “Alexandra” вважався перлиною всіх парків Манчестера. А на початку 20 століття у парку з’явився ще один унікальний об’єкт – скляний павільйон, призначений для розміщення дивовижної колекції кактусів Чарльза Дарра. Збори включали такі рідкісні рослини, як гігантські кактуси з Мексики та опунції. Колекція була справжньою окрасою та привертала увагу відвідувачів, ставши однією з найзначніших у країні на той момент.
У 1930-х роках у чоловічому спортивному залі з’явився відкритий басейн. Південна частина парку була обладнана тенісними кортами та патинг-гріном. Принцес-роуд була продовжена вздовж східного краю парку та включала центральну трамвайну лінію.
Проблеми, з якими зіткнувся парк та його значення для Манчестера
Незважаючи на свою популярність і попит, колись помпезний парк “Alexandra” занепав. Урбанізація, економічний тиск та зміна пріоритетів призвели до довгих десятиліть забуття. Погіршення стану довкілля посилило проблеми парку, а скорочення фінансування обмежило його обслуговування.
Довгий час парк перебував у кризовій ситуації, поки на початку 21 століття міська влада не усвідомила важливість зеленої зони для Манчестера. Саме тоді, вперше за довгий час міська рада Манчестера реалізувала масштабний проєкт з реставрації. Парк зазнав змін, що включали відновлення історичних споруд, покращення доріжок, пожвавлення зелених насаджень та відновлення об’єктів для занять спортом та громадських заходів. Проєкт реставрації дав парку друге життя, і він знову став яскравим громадським центром.
Варто зазначити, що парк “Alexandra” відіграє ключову роль не тільки як зелена зона, яка сприяла покращенню екологічної ситуації в місті, а і як унікальне громадське місце – парк тісно переплетений із соціальною історією Манчестера. Зокрема важливу роль він відіграв у русі за жіноче виборче право. Такі активістки як Еммелін Панкгерст проводили там заходи, виступаючи за права жінок.
У 21 столітті парк продовжує акцентувати на тонкому балансі між міським розвитком та екологічною стійкістю. Як зелена зона в густонаселеній міській місцевості, він відіграє важливу роль у боротьбі із забрудненням, сприянні біорізноманіттю та наданні мешканцям місця усамітнення з природою. Місцеві жителі у сприянні з міською владою продовжують активно розвивати парк, висаджувати дерева та відновлювати місце існування для тварин.