В історії Манчестера поява та розвиток каналізаційної системи займає важливий розділ. Адже саме поява ранньої каналізації суттєво вплинула на стан здоров’я всього населення та міське життя загалом. У 21 столітті маючи всі блага цивілізації у своїй оселі, важко уявити яким було місто в ранню каналізаційну епоху. Поринемо в історію створення однієї з найважливіших інженерних споруд для міста – каналізаційну систему Манчестера. Далі на manchestername.com.
Що спровокувало появу ранньої каналізації?
Манчестер – промислове місто, яке почало стрімко зростати і розширюватися в кінці 18 століття, коли на всю розвивалась промислова революція. Через те, що місто було центром індустріалізації, де знаходилося безліч важливих фабрик і заводів, а також проходило безліч торговельних шляхів, до Манчестера почала з’їжджатися величезна кількість переселенців у пошуках кращого життя, достатку та роботи. Зростання населення було неймовірно швидким. Усього за кілька років населення Манчестера зросло на кілька десятків тисяч. Так, станом на 1753 рік у місті мешкало приблизно 10 тисяч осіб, а станом на початок 1800 року вже 60 тисяч.
Отже, швидка індустріалізація та заселення даного району призвело до перенаселеності, антисанітарних умов життя та постійних спалахів захворювань. Ця проблема посилювалася чи не щодня, тому спонукала міську владу вжити термінових заходів для покращення санітарної інфраструктури. Саме так у Манчестері і з’явилася рання каналізація.
Якою була рання каналізація Манчестера?
Рання каналізаційна система Манчестера суттєво відрізнялася від сучасної розгалуженої системи труб та тунелів, які щодня обслуговують густонаселене місто.
До систем ранньої каналізації належали такі споруди, як висяча канава і річка Тіб, другорядний приплив річки Медлок у Манчестері. При цьому перші попередники каналізаційних колекторів були побудовані приблизно в 1790-х роках. Поява колекторів стала результатом виходу нового Закону про поліцію, в рамках якого надавалося право прокладати та каналізувати вулиці міста.
Однією з особливостей ранньої каналізації були підземні водопровідні труби та канали облицьовані цеглою. Вони виконували функцію трубопроводу та відводили стічні та зливові води з вулиць та житлових районів. Ці підземні мережі були значним поліпшенням порівняно з каналізаційними канавами та вигрібними ямами, які раніше функціонували в місті.Така каналізаційна система зменшувала ризик захворювань, що передавалися через воду, і покращувала загальний стан здоров’я мешканців Манчестера.
Історичні відомості про ранню каналізацію в Манчестері дуже мізерні. Але відомо, що під найстарішими районами міста знаходиться близько 2-3 миль старовинних каналізаційних колекторів. Але в якому напрямку вони розташовані, на жаль, ні владі міста, ні історикам у 21 столітті невідомо. Більшість із цих тунелів стали частиною більш сучасної каналізаційної системи міста. Одного разу, 1976 року на Оксфорд-роуд під час каналізаційних робіт було виявлено одну з гілок дуже ранньої каналізаційної системи міста.
Каналізаційні труби Манчестера у 19 столітті
Зі зростанням населення та розширення міста модернізувалася і каналізаційна система. Таким чином, чергове нововведення в інфраструктурі міста було запроваджено у 1830 році. А саме було проведено каналізацію у віддалені райони. У період з 1835 року по 1860 рік каналізація також з’явилася в прилеглих містах, таких як: Читам, Ардвік, Чорлтон і Халм.
У 19 столітті каналізаційні труби прокладали під вулицями. Рання каналізаційна система Манчестера впадала у такі водотоки, як: Ірвелл, Ірк та Медлок. Така система мала U-подібну форму, була не більше 3 футів і на ній були відсутні люки.
У середині 19 століття будівництво каналізації було нагальною темою, тому її намагалися будувати дуже швидко, що мало свої наслідки. Швидке будівництво каналізації призвело до неякісного виконання робіт. Це все далося взнаки, коли в центрі міста під землю пішла ціла вулиця.
Каналізаційну систему тоді укладали здебільшого з цегли. Наприкінці 19 століття місцями будували самоочисні глиняні труби яйцеподібної форми. Вони були в рази дешевші, але як виявилося згодом не практичніші, тому що глина мала властивість згодом змиватися. Все це надалі провокувало просідання землі, обвали та утворення пустот навколо труб.
Також слід зазначити, що рання каналізація насамперед призначалася для налагодження санітарного стану міста, тобто для очищення поверхневих вод від опадів. Але, у міру зростання промислового міста в 19 столітті, повсюдне використання туалетів і вигрібних ям, а також промислових відходів, було потрібне нове сучасне рішення.
Перехід до сучасності
З розвитком міста, удосконалювалася і міська каналізаційна система. Однією з найбільш значних подій у каналізаційній системі Манчестера стало будівництво очисних споруд. Будувалися нові каналізаційні системи із застосуванням інноваційних технологій. Але попри ці досягнення, проблеми стічних вод у місті залишалися багато років. Це було зумовлено стрімкими темпами урбанізації та індустріалізації, які створювали постійну загрозу цілісності каналізаційної системи: переливи та засмічення. Зусилля міської влади щодо модернізації та оновлення системи тривали і протягом усього 20 століття. У цей період у манчестерській каналізаційній системі з’явилися нові, більш сучасні очисні споруди, колектори-перехоплювачі та споруди для керування зливовими водами.
З моменту створення першої каналізаційної системи в Манчестері дуже багато змінилося, але при цьому у 21 столітті принципи санітарії та громадської охорони здоров’я, які визначали розвиток каналізаційної системи Манчестера, залишаються такими ж актуальними, як і в далекому 18 столітті.