Boggart Hole Clough

Boggart Hole Clough — яр, у якому Манчестер виборов право говорити

Велика лісиста долина в Blackley — це водночас дві речі: справжній шматок давнього лісу, порізаний крутими ярами, і одна з політично найважливіших ділянок землі на півночі Англії. 1896 року міська корпорація спробувала заборонити соціалістам збиратися тут просто неба — і в підсумку створила гучну справу, яка одного недільного дня зібрала сорок тисяч людей. Близько ста дев’яноста акрів струмка, ущелин, озера й старих дерев: тут ландшафт робить усю роботу, а історія має справді загальнонаціональну вагу.

Родзинки

• Самі cloughs — назва описує місце. Низка ярів із крутими схилами й похилих улоговин прорізає те, що вціліло від давнього лісу, даючи цій території перепад висот і замкненість, яких у місті майже ніде більше немає.
• Майданчик свободи слова — природний амфітеатр, де відбувалися збори 1896 року й де Keir Hardie, Richard Pankhurst та Emmeline Pankhurst говорили до натовпу, оціненого в сорок тисяч, у неділю 5 липня.
• Човнове озеро — соціальний центр парку, з риболовлею поруч і кафе Lakeside неподалік; саме сюди прямує більшість тих, хто приїхав уперше.
• Легкоатлетична доріжка й арена — повноцінна доріжка на території парку, поряд із тенісними кортами, майданчиком для боулзу й багатофункціональним ігровим майданчиком.
• Boggart Hole Brook — струмок бере початок у самому яру й саме він визначив форму долини.
• Статус Local Nature Reserve — наданий 2008 року; він визнає лісові й струмкові біотопи, незвичні для ділянки настільки глибоко в суцільній забудові.

Що всередині

Яр достатньо великий, щоб умістити два цілком різні досвіди. Навколо озера й спортивних об’єктів це жвавий муніципальний парк із кафе, туалетами, ігровим обладнанням і організованими заняттями. За десять хвилин ходьби вглиб ярів — це вже ліс: крутий, вологий під ногами, гучний від птахів і фактично невидимий для міста.

• Човнове озеро з риболовлею й кафе на березі.
• Легкоатлетична доріжка, тенісні корти, майданчик для боулзу й багатофункціональний ігровий майданчик.
• Дитячий майданчик і відкриті луки для неформальних ігор.
• Візит-центр із безкоштовним публічним WiFi і туалетами.
• Давній ліс, круті улоговини й система струмків по дну долини.
• Щільна мережа стежок, сходів і містків, що зв’язують верхнє плато з дном долини.

Чим зайнятися і для кого

• Для кросових бігунів — тут проводять змагання з кросу поколіннями, і причина в рельєфі: справжні підйоми, справжня грязюка, жодних рівних ділянок, де можна відпочити.
• Для гірських велосипедистів — організовані заїзди використовують долину, а тутешні ухили — найближче до позашляхової їзди в межах міста.
• Для родин — озеро, майданчик, кафе й відкриті галявини зібрані разом і дають простий день відпочинку, не виїжджаючи з Манчестера.
• Для рибалок — рибальська зона на озері добре використовується, а в будні зранку там тихо.
• Для тих, кого цікавить радикальна історія — саме тут виборювали й фактично вибороли право проводити публічні збори на відкритих просторах.
• Для спостерігачів за природою — статус Local Nature Reserve відображає лісові й струмкові біотопи, які підтримують види, невидимі в рівніших міських парках.

Як дістатися і практичне

Яр лежить у Blackley на півночі Манчестера, приблизно на півдорозі між центром міста й межею Middleton. Найближчі зупинки Metrolink — на лінії до Bury, яку обслуговують Green Line з Altrincham і Yellow Line з Piccadilly: це Crumpsall та Abraham Moss, від кожної треба пройти пішки або доїхати автобусом. Поруч є також залізнична станція Moston на лінії Manchester Victoria — Rochdale. З центру міста в Blackley часто ходять автобуси. На території є паркінг, вхід безплатний, парк відкритий цілодобово, але стежки в ярах не освітлені й після темряви туди не варто. На коло навколо озера закладайте годину, на всю мережу ярів — дві-три.

Коли відвідати

Весна — найкращий стан яру: підстилка давнього лісу оживає, доки крони не зімкнулися, спів птахів в ущелинах справді гучний, а стежки зазвичай уже підсохли настільки, щоб бути приємними. Літо належить озеру й відкритим галявинам, з громадськими днями й заходами, а тінь долини стає справжнім порятунком у спеку. Осінь дає колір листя, накопичений по схилах ярів, і найбільший вечір у році — щорічне вогнище з феєрверком. Зима багниста й темніє рано, але голі дерева оголюють форму долини, а кросовий сезон у розпалі, тож у холодну суботу тут часто людніше, ніж у теплий вівторок. Хоч би яка була пора року, дно долини тримає воду ще довго після того, як плато висохло.

Цікаво знати

Боротьба за свободу слова — справжня заявка цього яру на місце в історії. Із 1892 року North Manchester Fabian Society, а згодом Independent Labour Party проводили тут недільні збори просто неба, доки земля була приватною. Після того як у середині 1890-х її купила Manchester Corporation, паркова комісія взялася збори придушити: упродовж травня й червня 1896 року промовців арештовували й штрафували, а декотрі обрали місяць в’язниці замість сплати. Спроба обернулася гучним провалом: аудиторія зросла від сотень до десятків тисяч, і в неділю 5 липня 1896 року, за повідомленнями, сорок тисяч людей прийшли послухати Keir Hardie, одного із засновників Independent Labour Party, разом із Richard і Emmeline Pankhurst. Через десятиліття, 15 липня 1906 року, тут відбулася демонстрація за виборче право для жінок, яка зібрала п’ятнадцять тисяч учасників; у ній брала участь і залишила свідчення суфражистка Elizabeth Clarke Wolstenholme Elmy. Назва парку походить від boggart — пустотливого домашнього духа ланкаширського й йоркширського фольклору; у книзі John Roby Traditions of Lancashire 1829 року розповідається про фермера на ім’я George Cheetham, якого такий дух вигнав із дому, аж поки той не почув його голос із маслоробки на навантаженому возі. Manchester Times 1892 року припускала, що історію Roby отримав із давнішого друкованого джерела й що жоден мешканець Blackley чи Moston про Cheetham не чув, тож легенда може бути літературною, а не місцевою.

Поради відвідувачу

• Взувайтеся серйозно для ярів у будь-яку пору року: дно долини вологе навіть у сушу, а сходи круті.
• Починайте від озера й підіймайтеся вгору в яри: спускатися в ущелини з краю плато значно легше помилково.
• Вечір вогнища й феєрверку — найлюдніша дата в календарі парку, тож плануйте дорогу й паркування заздалегідь або приходьте пішки.

Питання й відповіді

Хто такий boggart? Пустотливий дух ланкаширського й йоркширського фольклору, зазвичай прив’язаний до дому чи конкретного місця, а не блукаючий. Назва парку відображає місцевий переказ про таку істоту, що мешкала в улоговині.

Чи правдива історія про boggart? Вона з’являється в книзі John Roby Traditions of Lancashire 1829 року, але вже 1892-го Manchester Times доводила, що її запозичили з давнішого видання й що фермер George Cheetham був невідомий будь-кому в Blackley чи Moston.

Чому парк історично важливий? Через кампанію за свободу слова 1896 року, коли місто спробувало заборонити тут політичні збори просто неба й натомість створило справу загальнонаціонального масштабу. Keir Hardie й Pankhurst виступали перед натовпом приблизно в сорок тисяч осіб 5 липня 1896 року.

Тут справді є легкоатлетична доріжка? Так. У парку є доріжка й арена, а поряд тенісні корти, майданчик для боулзу й багатофункціональний ігровий майданчик, що незвично для лісової території.

Чи можна рибалити або кататися на човні? На території є човнове озеро з визначеною зоною для риболовлі. Наявність човнів і умови риболовлі змінюються залежно від сезону й оператора.

Яка площа? Близько сімдесяти шести гектарів, приблизно сто дев’яносто акрів, значною мірою давній ліс, порізаний ярами й улоговинами.

Наскільки він доступний? Зона озера, кафе й спортивні об’єкти розташовані на відносно рівній землі й цілком прохідні. Стежки в ярах мають сходи, круті ухили й багно і не підходять для крісел колісних чи візочків.

Чи є група друзів парку? Так — Boggart Hole Clough Community Action Trust, давня волонтерська організація, що працює на території та над її програмою; парк вісім років поспіль утримував нагороду Green Flag.